Десять кроків, щоб стати кращими батьками
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Якщо дитина не може всидіти за уроками
- Для досягнення педагогічних цілей можна використовувати як тихі настільні ігри, так і рухливі сюжетно-рольові.
- Давайте більше доручень і стежте, щоб все було зроблено точно за завданням.
- Для дитини корисно виконувати яку-небудь справу разом з дорослими. Робити все швидко, весело, без попереднього розгойдування і томливих пауз (мити посуд, лагодити, читати).
- Можна виробити у дитини звичку швидко перемикатися з однієї справи на іншу. Якщо її звуть їсти, то вона повинна негайно припинити гру. Неприпустимо дозволяти дитині ігнорувати батьківські вказівки.
- Необхідно привчати дитину відокремлювати вільний час від часу, коли вона зайнята чимось серйозним, не плутати справу з грою, не перетворювати одне на інше.
- Добивайтеся, щоб все необхідне дитя робило без додаткового нагадування, ні на що не відволікаючись.
- Для успішного навчання необхідно дотримуватися режиму дня, мати твердо встановлений час для приготування уроків.
- Виховання звички до систематичної роботи починається зі встановлення чіткого режиму занять. Без цього не можуть бути досягнуті успіхи в навчанні.
- Режим дня не повинен змінюватися залежно від кількості уроків, від того що по телевізору показується цікавий фільм або додому прийшли гості.
- Дитина повинна сідати за уроки не лише в один і той же час, але і на постійне робоче місце.
- Потрібно виділити дитині постійне місце, щоб вона могла тримати там книги і зошити. Коли у дитини сформується установка на певне місце і час роботи, їй буває досить всістися за звичний стіл, як сам собою приходить робочий настрій.
- Необхідно виконувати правило: до початку занять із столу повинно бути прибрано все, що не має до них відношення. Добре встановити чіткий і постійний лад розташування предметів на робочому столі.
Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання
Як допомогти дитині не просто виконувати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги? Комусь з дітей вистачить тиждень – другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів.
Перший етап – ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.
Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідно відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійної й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтесь, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.
Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує всі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу у тому, аби дитина переконалася, що вона вже дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.
Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу у тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи.
Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу ( «щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався…»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?
Факти, що можуть Вас здивувати...
Діти часто не розуміють, чому їх покарано. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
Діти мають право на позитивне ставлення до себе
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
Сім порад лікаря про те, що треба і чого не треба робити в канікули
Порада перша - заздалегідь продумайте, як будуть організовані канікули? Якщо у вас є можливість поїхати з дитиною в будинок відпочинку або санаторій - це здорово!
Нагадую, що тривалість безперервного заняття за комп'ютером для дітей у віці з 7-12 років складає 20 хвилин, а старше - не більше півгодини.
Перебування на свіжому повітрі як можна далі від проїжджих доріг, транспорту, промислових підприємств.
Порада третя - постарайтеся зробити все від вас залежне, щоб уберегти дитину. Пам'ятайте, що в канікули збільшується ризик не лише вуличного, але і побутового травматизму. Поговоріть з дитиною про це.
Порада четверта - необхідно дотримувати режим дня, але можливі деякі відхилення від режиму. Чим молодше за віком дитина, тим більше часу вимагається його мозку і всьому організму, щоб повністю відновити працездатність. Тому потреба уві сні в зимовий час - збільшується.
Порада п'ята - щоб канікули стали часом відновлення і накопичення сил вашого дитяти, необхідно, щоб в його раціоні була достатні кількість молочних і м'ясних продуктів, овочів, фруктів. «Що може бути корисніше, Ніж овочів бальзам і фруктів сік? Вони цілющі від всіх хвороб, І життя нашого подовжують термін.»
Порада шоста - скористайтеся канікулами, щоб проконсультуватися у педіатра, окуліста, стоматолога, ортопеда. Часто хворіючому дитяті незайве буде провести курс лікувальних процедур. Комплекс вправ для корекції постави.
Порада сьома - канікули - самий відповідний час для екскурсій, відвідин музеїв. Проте у всьому потрібна міра. Не забувайте, що відвідини дитячих свят і видовищних заходів таять в собі і ризик інфекційних захворювань, особливо в період епідеміологічного неблагополуччя.
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не зовсім упевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією із проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Тож скористайтеся нашими порадами.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаються, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших .
БЕЗПЕЧНЕ КОРИСТУВАННЯ ІНТЕРНЕТОМ – РЕАЛЬНІСТЬ!?
Мобільний телефон та інтернет-зв’язок – незамінні атрибути кожного в сучасному світі. З їхньою допомогою ми спілкуємось, отримуємо інформацію, проводимо уроки, надаємо консультації та рекомендації, розважаємось … Карантин та дистанційне навчання однозначно збільшили роль Інтернету в нашому житті. Щоб ми робили без нього, всеосяжного і безперебійного, в ці непрості часи?! АЛЕ, щоб цей зв’язок не став небезпечним – потрібно дотримуватись простих правил. Тож нагадуємо!
✅Робота(розваги) з гаджетами потребують обмеження. Для учнів 1-го класу рекомендований час– не більше 10 хвилин без перерви; для старшокласників – до 30 хвилин.
✅Важливо пам’ятати, що діти до 13 років повинні користуватися такими сервісами, як Google та YouTube з батьківського акаунту чи акаунту, де встановлений модуль «Батьківський контроль», який застосовують до сервісів, що обмежують доступ до використання програм, які негативно впливають на дитину та виконують такі функції:
✅ блокування доступу до неприйнятного та небажаного вмісту в Інтернет-мережі;
✅ контроль часу на розваги та ігри;
✅ за допомогою моніторингу можна відстежити місцезнаходження та активність пристроїв.
ВАЖЛИВО!!! дорослим пам’ятати та постійно нагадувати дітям:
✅ не діліться своїми паролями і особистою інформацією;
✅ не діліться своїми фото з незнайомцями;
✅ не розпочинайте розмову з незнайомцями;
✅ не погоджуйтеся на зустрічі з випадковими людьми, з якими познайомились в Інтернеті;
✅ не скачуйте та не встановлюйте на свої гаджети невідомі програми за посиланнями;
✅ не відкривайте невідомі посилання, навіть якщо їх надіслали друзі;
✅ не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси;
✅ не повторюйте дії, які можете бачити в Інтернеті, адже вони небезпечні для нашого здоров’я!!!
Рекомендації батькам, щодо профілактики потрапляння дітей у небезпечні інтернет-спільноти
1. Не панікуйте!
2. Станьте для дитини другом.
3. Звертайте увагу, коли прокидається дитина, чи спить вона в ранні години.
4. Як дитина їсть (з апетитом, без апетиту).
5. Приділяйте більшу увагу психологічному стану дитини (запитуйте: «Як твої
справи?», «Ти чимось засмучений(на)?», «Що приємного сталося сьогодні?»).
6. Цікавтеся життям дитини: «Що тобі подобається?», «Розкажи про своїх друзів»,
«Яку ти любиш музику? Я хочу послухати її з тобою» тощо.
7. Стежте за шкірними покривами дитини, відмічаючи наявність пошкоджень.
У разі їх виявлення, обережно, з’ясовуйте обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу
звертайте на пошкодження у формі метелика, видряпані букви та слова, подряпини, опіки (припікання) та іншого роду пошкодження.
8. Намагайтеся заповнити вільний час дитини спортивними або культурними
секціями, домашніми справами, сімейними розвагами, відволікти дитину від
Інтернету.
9. Перевіряйте облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи,
до яких входить акаунт.
10. Беріть участь у спілкуванні у приватних чатах, де спілкується ваша дитина.
11. Звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті: хто її друзі, чим
вони займаються тощо.
12. Обов’язково, коректно, цікавтеся, які фото- та відеофайли є в ґаджетах дитини.
13. Встановіть функцію «батьківський контроль» на всіх ґаджетах дитини і на вході
в мережу Інтернет.
ПОВАЖАЙТЕ ДИТИНУ
ПРИСЛУХАЙТЕСЯ ДО ДИТИНИ
ЩИРО ЦІКАВТЕСЯ ЇЇ ЖИТТЯМ
До кого звертатися при виявленні таких груп або факту вступу дитини в одну з таких груп просимо
негайно інформувати:
• кіберполіцію (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово);
• районний відділ поліції (102);
• адміністрацію навчального закладу;
• звертатись за телефонами Національної дитячої «гарячої лінії» –
0 800 500 225 та 116 111 (безкоштовно).
